Нітрат ртуті

Нітрат ртуті (II) (ртуть (II) азотнокислая) — належить до неорганічних сполук. Сіль азотної кислоти та ртуті, являє собою безбарвні кристали, без запаху. Токсичен.

Брутто-формула: Hg(NO₃)₂.

Застосування:

- в органічному синтезі;

- як реактив в хімічному аналізі;

- бере участь у нанесенні золотих і бронзових покриттів;

- для виробництва різних пестицидів;

- у медицині для виготовлення мазей;

- використовують під час розпису порцеляни;

— компонент піротехнічних сумішей.

Фізичні та хімічні властивості.

Нітрат ртуті (II) розчинний у кислих водних розчинах, гідролізується гарячою водою, утворюючи кристалогідрати. Розчиняється в ацетоні.

Нітрат ртуті (II) розкладається під час нагрівання, якщо температура менш ніж 360 ^оЗ то продуктами розкладання будуть окис ртуті (II), оксид азоту (IV), кисень, якщо температура вища за 400 ^оС — ртуть, оксид азоту (IV), кисню. Реагує з лугами, ртуттю, вступає в обмінні реакції.

Отримання.

Є кілька шляхів отримання нітрату ртуті (II):

- розчинення ртуті в гарячій концентрованій азотній кислоті;

- взаємодія ртуті та оксиду азоту;

- окиснення нітрат ртуті (I) гарячою концентрованою азотною кислотою;

- окиснення нітрат ртуті (I) киснем у розбавленій азотній кислоті;

— розчинення оксиду ртуті в розбавленій азотній кислоті.

Небезпека.

Належить до речовин першого класу небезпеки. ПДК робочої зони — 0,2 мг/м³. Поміщення має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією. Працювати з препаратом треба у витяжній шафі лабораторії.

Симптоми отруєння нітратом ртуті (II): печіння та металевий присмак у роті, біль у шлунку, прискорене серцебиття, головний біль і загальне нездужання.

Паковання та зберігання.

Препарат зберігають у пакованні виробника в критих складських приміщеннях. Препарат перевозять усіма різновидами транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті конкретного різновиду.