Нітрат ртуті

Нітрат ртуті (II) (ртуть (II) азотнокисла) – відноситься до неорганічних сполук. Сіль азотної кислоти і ртуті, являє собою безбарвні кристали без запаху. Токсичний.

Брутто-формула: Hg(NO₃)₂.

Застосування:

- в органічному синтезі;

- в якості реактиву в хімічному аналізі;

- бере участь у нанесенні золотих і бронзових покриттів;

- для виробництва різних пестицидів;

- в медицині для виготовлення мазей;

- використовують при розпису порцеляни;

- компонент піротехнічних складів.

Фізичні і хімічні властивості.

Нітрат ртуті (II) розчинний у кислих водних розчинах, гарячій воді гідролізується, утворюючи кристалогідрати. Розчиняється в ацетоні.

Нітрат ртуті (II) розкладається при нагріванні, якщо температура менше 360 ^прото З продуктами розкладання будуть оксид ртуті (II), оксид азоту (IV), кисень, якщо температура вище 400 ^проЗ – ртуть, оксид азоту (IV), кисень. Реагує з лугами, ртуттю, вступає в обмінні реакції.

Отримання.

Існує кілька шляхів отримання нітрату ртуті (II):

- розчинення ртуті в гарячій концентрованої азотної кислоти;

- взаємодія ртуті та оксиду азоту;

- окислення нітрат ртуті (I) гарячої концентрованої азотної кислотою;

- окислення нітрат ртуті (I) киснем в розбавленій азотній кислоті;

- розчинення оксиду ртуті в розбавленій азотній кислоті.\

Небезпека.

Відноситься до речовин першого класу небезпеки. ГДК робочої зони – 0,2 мг/м³. Приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Працювати з препаратом слід у витяжній шафі лабораторії.

Симптоми отруєння нітратом ртуті (II): печіння і металевий присмак у роті, біль у шлунку, прискорене серцебиття, головний біль і загальне нездужання.

Пакування та зберігання.

Препарат зберігають в упаковці виробника в критих складських приміщеннях. Препарат перевозять всіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезення вантажів, діючими на транспорті конкретного виду.