Етиленгліколь

Моноетиленгліколь (етиленгліколь, 1,2-дигидроксиэтан, этандиол-1,2) – двоатомний спирт. Являє собою безбарвну злегка маслянисту рідину, без запаху, з солодкуватим смаком. Токсичний.

Брутто-формула: З₂Н₆О₂.

Застосування:

- входить до складу антифризів і різних гідравлічних рідин;

- застосовується для виробництва лаку і змивки для нігтів;

- у текстильній промисловості – для фарби тканин і крему для взуття;

- для виробництва пластмас і целофану;

- як теплоносій;

- в органічному синтезі;

- як розчинник фарб;

- є вихідною речовиною для виробництва вибухових речовин;

- як кріопротектор.

Фізико-хімічні властивості.

Етиленгліколь добре розчинний в воді, спиртах, ацетоні, гліцерині. Погано розчинний в бензолі і хлороформі. Водні розчини етиленгліколю при замерзанні перетворюються в кашкоподібну пухку масу.

В хімічному синтезі використовується для захисту карбонільної групи.

Отримання.

Моноэтиленглииколь впервые был получен в 1859 году Вюрцем из диацетата этиленгликоля путем омыления гидроксидом калия и позже в 1860 году гидратацией этиленоксида.

Сегодня в промышленности этиленгликоль получают путем гидратации оксида этилена при давлении 10 атм и температуре 190-200 ^оС или 1 атм и 50-100 ^оС в присутствии 0,1-0,5% серной или ортофосфорной кислоты.

Безопасность.

Этиленгликоль токсичен. При попадании внутрь вызывает отравления вплоть до летального исхода. Смертельная доза 50-500 мл (в среднем 100 мл).

ГДК у повітрі робочої зони 5 мг/м³. Приміщення для роботи з етиленгліколем повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Виробничий персонал повинен бути забезпечений одягом згідно з галузевими нормами і засобів захисту.

Пакування та зберігання.

Препарат заливають в алюмінієві бочки або діжки з корозійно-стійкої сталі. Бочки повинні бути герметично запаяні. Зберігають у тарі виробника в неопалюваних складських приміщеннях.